Біломордий дельфін (лат. Lagenorhynchus albirostris)

Біломордий дельфін – яскравий представник виду Дельфінові з загону Кітоподібні та роду Короткоголові дельфіни. В умовах неволі, як правило, утримуються сірі класичні тварини, але іноді цілком можна зустріти біломордих красенів, які відрізняються соціальною поведінкою та добре розвиненою інтуїцією.

Опис біломордого дельфіна

Біломорді дельфіни відрізняються міцною і досить щільною будовою тулуба. Для такого водного мешканця характерна товариськість і допитливість, а також досить велика рухливість та грайливість.

Зовнішній вигляд

Біломордий дельфін є досить великим за розмірами водного мешканця. Середня довжина дорослої тварини становить три метри при масі тіла до 350-355 кілограм. Для такого водного мешканця характерні боки і верхня частина за областю спинного плавця сірувато-білого фарбування. Нижня частина тіла має біле забарвлення, а верхня сторона перед областю спинного плавця – сірувато-чорного фарбування. Спинний плавець і ласти біломордого дельфіна відрізняються чорнуватим кольором.

Дзьоб водного мешканця зазвичай білого забарвлення, але в деяких особин відрізняється попелясто-сірим кольором. Біломорді дельфіни мають на кожен щелепи 25-28 добре розвинених і досить міцних зубів. Для представників виду дельфінових з загону Короткоголові дельфіни характерно наявність 92 хребців, що перевищує кількість таких утворень у будь-яких інших видів із сімейства Delphinidae. Біломорді дельфіни здатні плавати, легко розвиваючи швидкість до 30 км/год і періодично занурюючись на глибину 40-45 метрів і навіть більше.

Спосіб життя, поведінка

Біломорді дельфіни зустрічаються в помірних водах, поблизу берегової лінії парами або згуртованими зграями, представленими 10-12 особинами. Іноді такі рідкісні водні жителі здатні поєднуватися в досить великі стада, що складаються з декількох сотень особин.

Це цікаво! Вид Біломордий дельфін відноситься до категорії маловивчених тварин, і на даний момент в умовах природного довкілля зустрічається вкрай рідко.

Біломорді дельфіни досить часто становлять своєрідну компанію деяким іншим представникам сімейства, включаючи горбатого кита та фіналу. Максимально великі колонії обумовлені наявністю значної кількості видобутку у певній локації. На ділянках, що характеризуються великою кількістю їжі, біломорді дельфіни здатні збиратися в колонії з півтори тисячі особин.

Скільки живуть біломорді дельфіни

Середня тривалість життя біломордого дельфіна в умовах природного середовища сягає чотирьох десятків років. У неволі такий водний мешканець може прожити значно менше.

Статевий диморфізм

У самки дельфіна є сечостатева єдина складка, що тягнеться паралельно області черева. У ній також міститься анальний вихід. Через розташовану в передній частині фіброзну щільну сполучну тканину у самок проступає добре розвинений клітор, представлений печерним тілом та товстою білковою оболонкою. Зовнішнім статевим органом дельфіна-самки є малі та великі статеві губи.

Це цікаво! Слід зазначити, що самці біломордого дельфіна, за розмірами тіла, як і прийнято, помітно більші за самочки.

Для статевих органів дельфінів-самців характерна наявність промежини, якою розділяється статева складка та анальний вихід. У дельфінів відсутня мошонка, а місцем розташування сім`яників служить черевна порожнина. В умовах температури тіла на рівні 37^проЗ градусів процес сперматогенезу протікає у нормальному режимі, а критичним температурним режимом для цього процесу є показники 38^проЗ.

Ареал, місця проживання

Ссавця водна тварина мешкає на території Північної Атлантики від узбережжя Франції і до Баренцева моря. Також природний ареал проживання представника даного виду дельфінових з загону Кітоподібні та роду Короткоголові дельфіни обмежується Лабрадором та водами протоки Девіса, до Массачусетсу.

За спостереженнями фахівців, цей водний мешканець дуже широко поширений у водах Норвезького моря та в акваторії Північного моря, населяючи території вздовж узбережжя Великобританії та Норвегії. Достатньо великі стада біломордого дельфіна відзначені у Варангер-фіорді. Популяція тут досягає кількох тисяч голів у кожній зграї.

У зимовий період поголів`я біломордого дельфіна вважає за краще мігрувати на території південних районів ареалу, де відзначаються теплі та комфортні кліматичні умови. У Росії така ссавець зустрічається повсюдно вздовж усього Мурманського узбережжя і поблизу Рибальського півострова. Добре відомі випадки перебування біломордих дельфінів у Фінській та Ризькій затоках, але таке місце розташування ссавців водних жителів є, швидше за все, своєрідним винятком. Декілька особин зустрічається вздовж берегової лінії Швеції в Балтиці.

У водах протоки Девіса біломорді дельфіни з`являються у весняний період разом з морськими свинями, після того, як цю територію залишають нарвал і білуха, що є реальною загрозою для рідкісних ссавців. Проте вже до листопада водні жителі намагаються якнайшвидше мігрувати ближче до півдня, де клімат залишається максимально комфортним.

Раціон біломордого дельфіна

Біломорді дельфіни належать до категорії водних хижаків. Харчуються такі представники виду дельфінових з загону. Кітоподібні та роду Короткоголові дельфіни переважно рибою, а також ракоподібними та молюсками.

Їжу такі великі водні жителі видобувають самостійно, тому раціон тварини досить різноманітний.

Ссав живиться тріскою, оселедцем, мойвою та іншою рибою. Для людини дельфіни не становлять абсолютно ніякої небезпеки. Проте досить добре відомі випадки, коли водні жителі приносять людям деякі незручності. Дуже добродушні і неймовірно милі тварини шалено люблять грати і гратися. При підводних іграх дельфіни ганяються за великими водоростями.

Це цікаво! Після вживання їстівних запасів, біломорді дельфіни поділяються на кілька невеликих груп, які досить швидко переміщуються у різних напрямках.

У вільний від пошуку харчування та відпочинку час дорослі китоподібні воліють дуріти і розганяються до 35-40 км на годину, а також роблять просто запаморочливі стрибки над водою. Науково доведеним є сприятливий вплив ультразвуку, що видається дельфінами, на людину. Завдяки грайливості, допитливості та добродушності такі ссавці активно використовуються в дельфінаріях та аквапарках.

Розмноження та потомство

Період активного спарювання та появи потомства на світ припадає виключно на теплі літні місяці. Середня тривалість вагітності самки біломордого дельфіна становить близько одинадцяти місяців.

Якийсь час після народження дельфінят самки з ними намагаються триматися окремо від інших представників сімейства. Щоб маленькі дельфіни підросли, зміцніли і досягли статевої зрілості, потрібно від семи до дванадцяти років. Протягом усього цього періоду самка навчає своє потомство найголовнішим навичкам, включаючи добування їжі та збереження власного життя у несприятливих умовах.

Дивні і дуже благородні тварини, що мешкають у водній стихії, мають просто багатий і своєрідний голосовий діапазон, здатні видавати безліч свистів і криків, різних клацань, а також безліч інших різноманітних видів вокалізації. Недарма все дельфіни, включаючи біломордих, славляться своїм рівнем розвитку. Найчастіше такі тварини намагаються надавати допомогу не тільки своїм одноплемінникам, а й людям, які потрапили в біду, зазнали аварії корабля або тонулим.

Природні вороги

Основне джерело небезпеки для біломордих дельфінів – люди, їхня життєдіяльність, шкідливі промислові викиди в морські води. Природні вороги у дружньої та життєлюбної тварини практично повністю відсутні.

Згідно з оцінними даними, середня чисельність представників даного виду досягає 100 тисяч. Частина ссавців водних жителів гине при попаданні в рибальські сіті, але найсерйознішою загрозою життю біломордих дельфінів є забруднення води небезпечними хлорорганічними речовинами та важкими металами. Як заходи охорони також можна розглядати боротьбу з браконьєрством.

Це цікаво! Незважаючи на той факт, що ссавець не є об`єктом промислу в комерційних цілях та у великих масштабах, на території деяких країн здійснювався регулярний вилов таких тварин з метою подальшого використання у харчовій промисловості.

Вікові дельфіни часто стикаються з істотними труднощами, пов`язаними з щелепами. Як правило, старі ссавці страждають на захворювання, представлені альвеолярними абсцесами, екзостозами кісток і синостозами. Існують також і паразити нематоди, що негативно позначаються на загальному стані здоров`я та тривалості життя дельфінів.

Населення та статус виду

Розглядаючи популяцію великих китоподібних у світових масштабах, існує можливість зробити висновки, що представники цього виду на даний момент перебувають у досить стабільному становищі. Біломордий дельфін з Червоної книги - рідкісний, нечисленний вид природи, що потребує захисту та охоронних заходів.

Відео про біломордого дельфіна